1 листопада 2020 р.

Back to the Chernobyl. Part 4.

 Попили, поїли, сувеніркою затарилися? Все, бігом, бігом, бігом... у Прип'ять!

Прискореним темпом вантажимося в автобус і їдемо до Прип'яті. Від ЧАЕС повз стелу міста Прип'ять їдемо в саму Прип'ять... Все швидко і в шаленому темпі! Вперед!!!

Дорогою вислухали "викриття легенди Зони" (це як нам гід сказав) - про міст смерті та опромінених жителів міста Прип'ять. 

В'їжджаємо до міста. КПП на в'їзді навіть є. І начебто працює. Робимо невелику зупинку і рухаємо вглиб міста. Ділимося на дві групи і починається піша пробіжка Прип'яттю.

Готьель "Полісся" перша точка на пішому маршруті нашої підгрупи. Гід по дорозі розповідала щось про місто, про те яке воно було, як тут жили люди.

По вулиці Курчатова рухаємось у бік річкового порту та кафе "Прип'ять". Дорогою пропускаємо автобуси, зустрічаємо бродячих собак та розповіді гіда. Вона намагалася звісно, але не змогла...

Швиденько розповівши нам, що перед нами, показавши старе фото кафе на розвороті папки, йдемо далі. У кафе не заходимо, обходимо праворуч і прямуємо до річкового причалу. Пропускаємо інші екскурсійні групи. Людей багато, дуже багато.


На причалі гід розповідає коротко про місто та річковий порт, про те, що це не основне русло, а ось там на березі – недобудований мікрорайон. І тут на підході вже наступна група "туристів". Міняємося з ними місцями і йдемо назад до будівлі кафе, принагідно заміряючи рівень випромінювання у спеціально позначеному (витоптаному) місці. Піпл хаває...

Від річкового порту наш шлях лежить кущами повз кінотеатра "Прометей" до музичної школи.Біля школи коротка зупинка, кілька слів про об'єкт, прохання не заходити всередину і нічого не чіпати. На цьому все. Біжимо далі. Швиденько і невідволікаючись. А ось про автомати газводи та стакани на вулицях в "совкє" - (то, шо стакани в автоматах з водою стояли і ніхто їх не крав) - ото надо обовязково розказати і підкреслити це у розповіді на маршруті...


Пара хвилин на подивитися зовні, пара хвилин на послухати гіда. І все, біжимо далі... Але як же – а про пам'ятник Прометею, який перенесли після аварії до ЧАЕС? Ах, так – перенесли, бо він бронзовий – щоб не розікрали. Йдемо далі. Швиденько, швиденько...

ЧИТАТИ ДАЛІ

------------------------------------------------

Немає коментарів :

Дописати коментар