Back to the Chernobyl. Part 2.

 Кого нєт - поднімітє рукі!!!

Чуємо таку фразу одразу після завантаження в автобус. Це гід так вирішив влаштувати перекличку... Ну гаразд – їдемо далі. І наступна точка на шляху – це Чорнобиль-2 та ЗГРЛС "Дуга". Якщо хтось ще не знає що це - можна почитати трохи про цей об'єкт.

Трохи їзди бетонкою і ось він - "піонерський табір" часів розвиненого соціалізму. А якщо точніше – покинуте військове містечко Чорнобиль-2 – тому й "табір". Так треба було тоді. Під'їзд до Чорнобиля-2 зайняв у нас лише хвилин 30-40 і навіть зустрічний трафік бетонкою не здивував - вразила кількість людей біля і на самій ЗГРЛС.

Сказати що людей багато – це нічого не сказати. І це з урахуванням того, що нєоплани паркувалися трохи раніше, а дрібниця типу транспортерів та інших мікробусів – ближче до воріт КПП. Але людей дуже багато – я й не думав, що до Зони стільки людей навезуть. Атмосферу ЧЗО затоптано "туристами" повністю. Як до парку атракціонів втрапив...

Ідемо вперед. Натовпи "турістов". Проходимо повз бензовоз і по алеї йдемо до антенного полотна. "Туристи" скрізь. Їхній потік невичерпний... Ще трохи і ось антени ЗГРЛС "Дуга" перед нами. Це просто приголомшлива конструкція. Через величезну кількість людей не чути, як вітер грає з антенними конструкціями. Тільки тупіт і розмови...

Я як і минулого разу спробував провернути рубильник - і він не приіржавів за цей час...

На цьому все... Так, все... Нікуди більше ми не підемо і нічого не будемо дивитися на цьому об'єкті. У центр управління і ще куди - гід сказав, що не підемо і все. Ось вам знак радіаційної небезпеки – фоткайтеся навколо нього – оскільки це єдиний знак у Зоні, встановлений просто так, а не там, де реально зараження місцевості було. Спеціально для фото було встановлено.

 

 Ось тут 15 хвилин погуляємо і під бутафорським знаком радіаційної небезпеки зробимо фото і все... Тільки тут.

Це для розуміння кількості людей під час екскурсії. Це просто словами не висловити. :-(

 

 Антенне полотно ЗГРЛС "Дуга"

P.S. Минулого разу було набагато цікавіше – було що послухати та на що подивитися.

ЧИТАТИ ДАЛІ